•  
  •  
  •  

Про схвалення Концепції впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах та план заходів щодо її реалізації

                                                                                                  ПРОЕКТ

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

 

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

 

від        2017 р. №

 

Київ

 

 

Про схвалення Концепції впровадження

інформаційної системи управління людськими ресурсами

в державних органах та план заходів щодо її реалізації

 

           

  1. Схвалити Концепцію впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах, що додається.
  2. Затвердити план заходів щодо реалізації Концепції впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах, що додається.
  3. Визначити Національне агентство з питань державної служби відповідальним за реалізацію Концепції впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах та плану заходів, затвердженого цим розпорядженням. 

 

 

 

Прем’єр-міністр України                                                       В. ГРОЙСМАН

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від       2017 р. №

                         
 

ГЛОСАРІЙ

термінів до Концепції впровадження інформаційної системи

управління людськими ресурсами

в державних органах

 

інформаційна система управління людськими ресурсами в державних органах (далі – інформаційна система) – це сукупність організаційних і технічних засобів, які забезпечують формування інформаційного ресурсу щодо управління персоналом в державних органах, включаючи інформацію про структуру та штатний розпис державних органів, посади державної служби та інші категорії посад, в тому числі вакантні, особові справи державних службовців та інших категорій працівників державних органів, нарахування та оплату праці та заохочень, відпусток, службової кар’єри, службової дисципліни, професійної компетентності та професійного навчання;

процеси управління людськими ресурсами (далі - процеси) – це перелік послідовних організаційно-розпорядчих та управлінських дій та заходів щодо виконання вимог та положень, передбачених Законом України “Про державну службу”, та інших відповідних нормативних актів з питань управління людськими ресурсами в державних органах;

користувач інформаційної системи (далі - користувач) – це особа, яка використовує інформаційну систему для виконання конкретних функцій. Користувачів поділяють на наступні категорії:

внутрішні користувачі – у статусі державного службовця та інших категорій працівників державних органів;

зовнішні користувачі – представники громадськості.

 

 

 

КОНЦЕПЦІЯ

впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами

в державних органах

Проблема, яка потребує розв’язання

 

З розвитком інформаційного суспільства виникає необхідність формування інноваційної моделі управління людськими ресурсами в державних органах.

Інформаційна система є одним з інструментів розвитку інформаційного суспільства, впровадження якого сприятиме створенню умов відкритого, прозорого та ефективного державного управління із застосуванням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (електронне урядування).

На сьогодні інформаційно-аналітичне забезпечення державних органів в сфері управління людськими ресурсами не відповідає потребам України у проведені комплексних реформ у різних сферах державного управління, її європейському вибору, європейським стандартам належного управління державою, а також сучасному рівню розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

За світовим індексом розвитку електронного уряду ООН (E-Government Development Index), який містить в дослідженнях E-Government Survey, в 2016 році Україна посіла 62 позицію. Рейтинг рівня розвитку країн розподіляються на основі отриманого ними загального індексу, який складається з трьох підендексів, що характеризують стан: веб–присутності державних органів; телекомунікаційної інфраструктури; людського капіталу.

Наведене свідчить про необхідність розроблення єдиної, цілісної державної політики, спрямованої на розв’язання таких першочергових проблем:

недосконалість нормативно–правової бази, що регулює сферу впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах;

відсутність єдиної бази даних державних службовців та інших категорій працівників державних органів;

відсутність автоматизації процесів управління людськими ресурсами в більшості державних органів;

недостатність функцій моніторингу результативності діяльності державних органів;

відсутність відкритості та прозорості інформації щодо людських ресурсів в державних органах в межах чинного законодавства;

відсутність достатньої електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів і недостатній рівень розвитку інфраструктури;

недостатність єдиних стандартів ідентифікації користувачів інформаційної системи;

наявність цифрової нерівності внаслідок недостатньо розвиненої інфраструктури та апаратного забезпечення, залежно від географічного положення та типів населених пунктів;

низький рівень готовності державних службовців та інших категорій працівників державних органів до запровадження інформаційної системи;

недостатній рівень знань і навичок у державних службовців та інших категорій працівників державних органів щодо використання та розвитку інформаційної системи;

 

 

 

 

Узгодженість із нормативно-правовими актами

 

Ця Концепція регламентується чинними законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема:

Стратегія реформування державного управління України на 2016-2020 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016
№ 474-р (Офіційний вісник України, 2016 р., № 55, ст. 1919);

Закон України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII (Офіційний вісник України 2016 р., № 3, ст. 149);

Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014
№ 500 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2288);

Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017
№ 275-р (Урядовий кур'єр від 11.05.2017 № 85);

Закон України “Про державну таємницю” від 02.07.2015 № 576-VIII (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 16, ст. 93);

Закон України “Про запобігання корупції”   від  14.10.2014  №  1700-VII (Офіційний вісник України, 2014 р., № 87, ст. 2474);

Закон України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” від 05.07.1994 № 80/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 31, ст. 286);

Закон України “Про захист персональних даних” від 01.06.2010 № 2297-VI (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 34, ст. 481).

 

Мета та принципи реалізації концепції

 

Метою Концепції є визначення напрямів, механізму і строків впровадження ефективної інформаційної системи для створення умов відкритого, прозорого та ефективного державного управління із застосуванням новітніх інформаційно–комунікаційних технологій.

Досягнення мети Концепції повинно базуватися на таких основних принципах:

урахування досвіду використання найбільш потужних і ефективних для України світових лідерів інформаційних систем з використанням сучасних інформаційно–комунікаційних технологій;

підвищення рівня довіри громадян, державних службовців та інших категорій працівників державних органів до інформаційної системи;

гарантування простоти, дієвості та зручності в роботі для користувача інформаційної системи і надання максимально зручного інтерфейсу для полегшення процесу освоєння інструментів самообслуговування;

сприяння розвитку ініціатив державних службовців та інших категорій працівників державних органів з впровадження та вдосконалення інформаційної системи;   

здійснення влади у електронній формі повинно спиратись на принципи результативності, ефективності, прозорості, відкритості та підзвітності;

забезпечення процесів управління людськими ресурсами в державних органах;

забезпечення доступу громадян до інформації про людські ресурси та фонд оплати праці в державних органах відповідно до чинного законодавства;

забезпечення високого рівня безпеки інформаційної системи та виконання вимог щодо сертифікації інформаційної системи задля її безпеки;

забезпечення захисту інформації, включаючи персональні дані, в інформаційній системі згідно з чинним законодавством України;

використання найкращого світового досвіду з управління людськими ресурсами для забезпечення дебюрократизації та адміністративного спрощення;

визначення впровадження інформаційної системи в трьох ключових вимірах: функціональному (організаційними структурами, функціями та процесами управління людськими ресурсами); інституціональному (перелік посад в державних органах); технічному (вимогам функціонування інформаційної системи в зазначених вище функціональному та інституціональному вимірах та вимог щодо захисту інформації);

забезпечення організації багаторівневого доступу до інформаційної системи, включаючи внутрішніх  та зовнішніх користувачів;

гарантування можливості розширення обчислювальної потужності інформаційної системи шляхом придбання додаткового обладнання без зміни програмного коду;

забезпечення організації переносу нерелевантних даних з управління людськими ресурсами до архіву даних;

сприяння сталому розвитку інформаційної системи.

 

Строки реалізації Концепції

 

Реалізація Концепції передбачена на період до 2020 року та складається з трьох основних етапів:

На першому етапі (2017 р. – І квартал 2018 р.) передбачається:

організація запитів, на основі даної Концепції, до потенційних постачальників (виробників) програмного забезпечення;

розробка, на основі даної Концепції, технічної специфікації;

розробка тендерної документації та проведення тендеру.

На другому етапі (ІІ квартал 2018 р. – І квартал 2019 р.) передбачається:

реалізація проекту впровадження в міністерствах та центральних органах виконавчої влади інформаційної системи з усім необхідним функціональним і технічним виміром;

формування єдиної інформаційно–телекомунікаційної інфраструктури, яка забезпечуватиме безперебійну роботу інформаційної системи;

врегулювання на законодавчому рівні застосування, альтернативних електронному цифровому підпису, схем електронної ідентифікації із встановленням рівня довіри до них (низького, середнього, високого);

удосконалення механізму публікації наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимог до формату і структури таких наборів даних;

формування нормативно–правового забезпечення щодо впровадження інформаційної системи для прозорого та ефективного державного управління згідно з Національними та міжнародними нормами і стандартами;

На третьому етапі (ІІ квартал 2019 р.- І квартал 2020 р.) передбачається:

реалізація проекту впровадження в територіальних підрозділах державних органів інформаційної системи з усім необхідним функціональним і технічним виміром.

Шляхи і способи розв’язання проблем

 

Для досягнення мети Концепції слід забезпечити виконання комплексних заходів за такими напрямками:

визначення та планування стадій підготовки та впровадження інформаційної системи;

ресурсне забезпечення впровадження інформаційної системи;

формування єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, яка забезпечує безперебійну роботу інформаційної системи;

створення комплексної системи захисту інформації в інформаційній системі та забезпечення підтвердження її відповідності у сфері технічного захисту інформації;

підвищення готовності користувачів до використання інформаційної системи;

забезпечення доступності інформаційної системи;

нормативно-правове забезпечення впровадження інформаційної системи;

забезпечення координації та контролю за реалізацією Концепції, виконання плану заходів, моніторингу стану їх виконання повинно здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби разом із всіма зацікавленими сторонами.

 

Визначення та планування стадій підготовки та впровадження інформаційної системи

 

Запровадження підготовки до впровадження інформаційної системи повинно здійснюватися шляхом послідовної реалізації таких стадій:

Перша стадія – забезпечення організації запитів, на основі даної Концепції, до потенційних постачальників (виробників) програмного забезпечення інформаційної системи.

Запит інформації, що включає:

підготовку та розсилку документу-запиту в структурованому форматі  щодо функціональних та технічних можливостей програмного забезпечення;

аналіз і порівняння можливостей програмного забезпечення на основі проведених презентацій потенційними постачальниками;

підготовку та розсилку документу-запиту в структурованому форматі  щодо цін на програмне забезпечення з метою визначення рівня можливих закупівельних цін.

В результаті опрацювання запитів приймається рішення щодо вибору оптимального підходу впровадження інформаційної системи, а саме:

впровадження ліцензійного програмного забезпечення;

впровадження відкритого програмного забезпечення на умовах відсутності ліцензій (або відкритої (безкоштовної) ліцензії);

впровадження програмного забезпечення в режимі веб-послуги.

Друга стадія - забезпечення розробки, на основі даної Концепції, технічної специфікації, що включає:

функціональні та нефункціональні специфікації;

вимоги до послуг впровадження інформаційної системи;

вимоги до підтримки та експлуатаційного супроводження інформаційної системи;

вимоги до формування єдиної інформаційно–телекомунікаційної інфраструктури.

При необхідності проводиться вивчення ринку для уточнення вищезазначених параметрів.

Третя стадія - забезпечення розробки тендерної документації, що включає:

визначення обов'язкових і бажаних вимог;

модель технічної оцінки (бали)інформаційної системи;

співвідношення технічної та цінової оцінки;

критерії приймання програмного забезпечення;

інші аспекти закупки та проведення тендеру.

Четверта стадія - забезпечення проведення тендеру.

П’ята стадія - забезпечення впровадження в міністерствах та центральних органах виконавчої влади інформаційної системи з усім необхідним функціональним і технічним виміром.

Реалізація Концепції на п’ятій стадії передбачає створення та впровадження інформаційної системи на підставі визначеної методології.

Методологія впровадження інформаційної системи включає звід правил, пакетів робіт, інструментів, шаблонів і рекомендацій, що допомагають підвищити якість, скоротити час і оптимізувати раціональне використання наявних ресурсів при впровадженні інформаційної системи.

Основою методології є п'ять фаз відповідно до каскадної моделі управління проектами:

фаза 1 «Ініціація та підготовка проекту» полягає в плануванні та пошуку ресурсів для впровадження інформаційної системи включаючи: визначення цілей і завдань проекту, розробка стратегії впровадження та розподіл ресурсів, створення компетентної команди, розробка стандартів і процедур управління проектом.

фаза 2 «Планування та проектування» полягає в описі і документуванні майбутніх процесів в інформаційній системі і вимог, а також доопрацювання поставлених цілей і завдань проекту включаючи: створення документів концептуального характеру описуючи модель, як будуть реалізовані процеси в інформаційній системі, деталізація та затвердження остаточного обсягу робіт, формування стратегії навчання, формування стратегії розробок і стратегії тестування.

фаза 3 «Розробка» передбачає конфігурацію всіх процесів, обумовлених в фазі 2, плануванні і концептуальному проектуванні включаючи: конфігурацію інформаційної системи, реалізацію остаточного рішення в середовищі розробки, тестування процесів інформаційної системи в системі середовища тестування, підготовку до міграції даних, фіксування результатів у журналах тестування.

фаза 4 «Тестування і заключна підготовка» передбачає проходження підготовки до експлуатації інформаційної системи і включає: підготовку інструкцій та навчальних матеріалів для кінцевих користувачів, міграцію даних з успадкованих систем в інформаційну систему, тестування навантаження для забезпечення оптимальної продуктивності інформаційної системи.

фаза 5 «Завершення і перехід до експлуатації, підтримка та моніторинг» передбачає здійснення підтримки кінцевих користувачів і усунення помилок.

До основних заходів управління на кожній фазі методології створення та впровадження інформаційної системи  відносяться: управління організаційними змінами та управління ризиками.

Управління організаційними змінами передбачає розкриття основних стратегічних дій для ефективного переходу з одного стійкого стану до нового середовища. Управління організаційними змінами складається з наступних стратегічних дій:

ефективна комунікація - отримання зворотного зв'язку від зацікавлених сторін, які беруть участь в створенні та проваджені інформаційної системи;

реструктуризація організації - виявлення та розробка організаційної структури, функцій, ролей і обов'язків державних органів для вилучення максимальної вигоди від використання інформаційної системи;

якісне навчання - передача користувачам навичок і знань, необхідних для розуміння, використання і підтримки інформаційної системи.

Основними організаційними змінами при впровадженні інформаційної системи є:

перехід від децентралізованої до інтегрованої організації процесів управління людськими ресурсами в єдиній інформаційній системі;

перехід державних органів з існуючих інформаційних систем, які зараз задовольняють потреби, до нової інформаційної системи;

перехід від організації процесів управління людськими ресурсами за допомогою паперових документів до електронних записів в інформаційній системі;

зміна масштабу та змісту робіт з управління людськими ресурсами;

зміна політики інформаційної безпеки;

розробка положень про обов’язкове використання інформаційної системи щодо ведення процесів управління людськими ресурсами з визначеними обов’язками, правами та повноваженнями користувачів.

Управління ризиками - це форма контролю, що забезпечує безперебійну роботу при створенні та впровадженні інформаційної системи використовуючи оцінку ризиків та заходи необхідні для вирішення ризиків.

Потенційними ризиками при створенні та впровадженні інформаційної системи є:

недостатня оперативність при прийнятті рішень щодо впровадження інформаційної системи;

велика кількість сервісів з іншими інформаційними системами;

відхід від методології впровадження системи;

кардинальні зміни законодавства щодо управління людськими ресурсами в державних органах на період впровадження інформаційної системи;

недостатня якість та відсутність стандартизації обліку персональних даних;

консервативність користувачів і неприйняття нової системи;

складність експлуатації системи.

Шоста стадія - забезпечення впровадження в територіальних підрозділах державних органів та місцевих державних адміністраціях інформаційної системи з усім необхідним функціональним і технічним виміром.

Кожна стадія підготовки та впровадження інформаційної системи має містити відповідні заходи щодо створення комплексної системи захисту інформації в цій інформаційній системі.

 

Ресурсне забезпечення впровадження інформаційної системи

 

Ресурсне забезпечення впровадження інформаційної системи відбувається через:

формування широкої Коаліції з проекту впровадження інформаційної системи за участю всіх державних органів;

визначення необхідності впровадження інформаційної системи одним із пріоритетів Національної програми інформатизації;

опрацювання можливості та розробки механізму створення фонду підтримки проекту впровадження інформаційної системи.  

 

Формування єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, яка забезпечує безперебійну роботу інформаційної системи

 

Формування єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, яка забезпечує безперебійну роботу інформаційної системи, повинно здійснюватися за концептуальною моделлю системи електронних послуг (далі – концептуальна модель).

Концептуальна модель використовує сервісно-орієнтований підхід, модульний принцип з метою поєднання та повторного використання її компонентів під час запровадження нових функцій та з можливістю розширення обчислювальної потужності інформаційної системи шляхом придбання додаткового обладнання без зміни програмного коду.

Концептуальна модель умовно поділяється на три рівні: рівень даних, рівень взаємодії та презентаційний рівень.

Рівень даних - нижчий рівень концептуальної моделі, який містить основні дані та реєстри для виконання процесів управління людськими ресурсами.

Оновлення бази даних на рівні даних засноване на здійсненні операцій, для яких буде використано три компоненти: персональні дані користувача; дані про державний орган; дані про операцію (дата, час і службові параметри).

Державні реєстри містять первинні та актуальні дані про державних службовців та інших категорій працівників державних органів. Дані з таких реєстрів повинні бути доступними для користувачів інформаційної системи відповідно до призначених прав та повноважень.

Інформаційна система використовується для підтримки прийняття управлінських рішень під час виконання процесів управління людськими ресурсами. Інформаційна система представляє єдиний державний портал згідно з єдиними встановленими вимогами, відкритими форматами, протоколами, передбачає обробку та представлення даних за допомогою чотирьох типів звітності: оперативні звіти - доступні в кожному модулі інформаційної системи для моніторингу даних щодо стану виконання процесів; статистичні звіти – для формування даних в затвердженому вигляді відповідно до чинного законодавства; звіти за запитом – для гнучкого формування даних, у специфічному вигляді для конкретної потреби; аналітичні звіти - для аналізу великого обсягу інформації, щодо сприяння підвищенню ефективності прийняття управлінських рішень.

Сервіси - програмні інтерфейси, за допомогою яких забезпечується:

доступ до визначених даних з державних реєстрів та інших інформаційних систем під час здійснення міжвідомчої електронної взаємодії;

обробка електронних документів від інших інформаційних систем.

Рівень взаємодії - центральний рівень концептуальної моделі, який використовується для забезпечення автоматизованого обміну електронними даними та електронними документами між її компонентами. Такий обмін повинен бути безпечним, керованим та контрольованим.

Засоби безпеки та захисту даних в інформаційній системі передбачають контроль на трьох рівнях: контроль безпеки, включаючи автоматичну ідентифікацію користувача з рольовою моделлю розмежування доступу; контроль безпеки і збереження баз даних, включаючи захист одночасного доступу декількох користувачів до зміни даних та забезпечення фізичної цілісності даних; контроль безпеки і працездатності мережевої інфраструктури, включаючи ефективний захист мережі від несанкціонованого доступу.

Гарантування безпечного обміну потребує виконання таких управлінських функцій:

управління обміном для здійснення контролю за електронною ідентифікацією, автентифікацією, обмін електронними даними та електронними документами;

реєстрація обміну для забезпечення доступу до нових сервісів;

протоколювання обміну;

виконання вимог законодавства у сфері захисту інформації відповідно до вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 № 373 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 13, ст. 878) в разі використання інформаційної системи для обробки інформації, має бути створена комплексна система захисту інформації (далі – КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.

Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в сфері технічного захисту інформації.

Презентаційний рівень - вищий рівень концептуальної моделі, який повинен реалізовуватися на базі єдиного державного порталу, що функціонує та взаємодіє згідно з єдиними визначеними вимогами.

Презентаційний рівень повинен забезпечувати реалізацію принципу єдиного вікна, використання єдиного електронного кабінету користувача та єдиної системи електронної ідентифікації та автентифікації з метою:

забезпечення доступу до всіх необхідних функцій інформаційної системи з одного місця; 

збереження всієї історії дій користувача;

забезпечення можливості автоматичного планування заявок.

Відповідно до Закону України “Про державну службу” в інформаційній системі, передбачається реалізація наступних функцій з управління людськими ресурсами, які зможуть виконувати користувачі:

вступ на державну службу , включаючи: реєстр вакансій, автоматизація процесів проведення конкурсу на зайняття вакантної посади та призначення на посаду;

прийом на роботу працівників інших категорій;

службова кар’єра, включаючи: присвоєння рангів, просування, переведення, службові відрядження, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, обчислення стажу, підвищення рівня професійної компетентності;

оплата праці, заохочення і соціальні гарантії, включаючи: нарахування та виплата заробітної плати, надбавки, доплати, премії, заохочення;

табель робочого часу та відпустки;

дисциплінарна та матеріальна відповідальність;

припинення державної служби;

припинення службових відносин з іншими категоріями працівників органів державної влади.

Для реалізації в інформаційній системі всіх функцій з управління людськими ресурсами в державних органах передбачається впровадження трьох основних компонентів: І) Управління людськими ресурсами; ІІ) Нарахування заробітної плати; ІІІ) Аналітична звітність. Кожен з компонентів може включати декілька функціональних модулів.

 

Загальна структура функціональних модулів інформаційної системи:

 

УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ:

модуль «державні органи» надає можливість з ведення реєстру державних органів включаючи організаційну структуру, штатний розпис, положення про службу, ключові області результатів;

модуль «посади державних службовців та інших працівників державних органів» надає можливість ведення управління посадами, рівнем компетентності та посадовими обов'язками;

модуль «особова справа державного службовця та інших працівників державних органів» надає інформацію і засоби управління щодо основних відомостей про співробітників, такі як особові дані, відомості про сім'ю, рівень володіння мовою, академічна кваліфікація, водійські права, номер банківського рахунку, досвід роботи і отримані нагороди;

модуль «проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби та інших працівників державних органів» надає можливість з ведення короткострокових потреб у кадрових ресурсах, заявки на вакантні посади, проведення конкурсу на зайняття вакантної посади;

модуль «вступ та припинення службових відносин» надає можливість щодо призначення на посаду та припинення державної служби;

модуль «службова кар'єра» надає можливість з ведення планування, проходження та просування працівника в державному органі;

модуль «переведення державних службовців» надає можливість з ведення інформації щодо процедури переведення;

модуль «службове відрядження» надає інформацію і процес ведення короткострокових потреб у відрядженнях;

модуль «оцінювання результатів службової діяльності» надає можливість з ведення та аналізу рівня компетенції окремих осіб або груп. Керівники державних органів зможуть визначити різницю в кваліфікаційних вимогах між вимогами посади і кваліфікацією працівника;

модуль «стаж державної служби та інших працівників державних органів» надає можливість щодо процесу ведення часу перебування на різних посадах, що надає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки;

модуль «підвищення рівня професійної компетентності» надає можливість ведення програм підвищення кваліфікації співробітників відповідно до цілей державного органу і дозволяє співробітникам подавати заявки на участь у відповідних програмах розвитку компетенцій;

модуль «робочий час і час відпочинку» надає можливість ведення робочого часу державних службовців та інших працівників державних органів з урахуванням щорічних основних та додаткових відпусток;

модуль «документи» надає інформацію про державних службовців та інших працівників державних органів в режимі онлайн.

 

НАРАХУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ:

модуль «нарахування заробітної плати та заохочень» надає можливість з обліку винагороди державних службовців та інших працівників державних органів з урахуванням відпустки, просування по службі.

АНАЛІТИЧНА ЗВІТНІСТЬ:

модуль «аналітичні звіти» надає інформацію користувачам, що включають урядовий довідник, статистичний звіт, систему виконавчої інформації, систему підтримки прийняття рішень, особові справи державних службовців та інших працівників державного органу, контактну інформацію про державний орган.

Використання різних каналів доступу до інформаційної системи повинно контролюватись та обмежуватись доступом тільки з робочого місця користувача. 

Розвиток та експлуатація інформаційної системи повинно здійснюватися виходячи з необхідності її сумісності з єдиною інформаційно-телекомунікаційною інфраструктурою що передбачає:

організація системного ландшафту включає три середовища: середовище розробки; середовище тестування; експлуатаційне середовище для забезпечення якості впровадження та експлуатації інформаційної системи;

організацію мережевої інфраструктури - забезпечення доступу користувачів до локальних мереж та серверів;

організацію управління системою для забезпечення комфортної роботи користувачів в інформаційній системі.

Реалізація такого підходу дасть можливість забезпечити єдині високі стандарти якості впровадження та використання інформаційної системи для створення умов відкритого, прозорого та ефективного державного управління.

 

Підвищення готовності користувачів

до використання інформаційної системи

 

Підвищення готовності користувачів до використання інформаційної системи відбувається шляхом:

створення єдиного банку рішень та стандартів для використання та розвитку відповідних інструментів інформаційної системи;

популяризація інформаційної системи, формування знань і навичок користування інформаційною системою, кращих практик, розробки навчальних програм та їх розповсюдження;

підвищення рівня обізнаності щодо користування інформаційною системою через проведення безпосереднього навчання, семінарів, вебінарів, тренінгів, дистанційних курсів для всіх цільових груп.

 

 

 

 

 

Забезпечення доступності інформаційної системи

 

Забезпечення доступності інформаційної системи здійснюється шляхом:

проведення дослідження стану розвитку автоматизації державних органів щодо управління людськими ресурсами;

створення розширеного звіту сучасного стану розвитку автоматизації процесів управління людськими ресурсами в державних органах.

До популяризації розвитку ефективної інформаційної системи для створення умов відкритого, прозорого та ефективного державного управління повинні залучатися засоби масової інформації, громадські організації. 

 

Нормативно-правове забезпечення впровадження

 інформаційної системи

 

Формування нормативно-правового забезпечення впровадження інформаційної системи має відбуватись шляхом створення, формування та імплементації з дотриманням наступних пріоритетів:

запровадження механізму формування нових інструментів інформаційної системи для створення умов відкритого, прозорого та ефективного державного управління;

розробка процедур та процесів управління людськими ресурсами в державних органах;

удосконалення механізму подання та розгляду електронних звернень користувачів інформаційної системи;

інтеграція відповідних інструментів електронного урядування з інформаційною системою;

розвиток електронної ідентифікації користувачів інформаційної системи з усіма нормами та вимогами щодо безпеки та захисту даних;

удосконалення принципів розвитку відкритих даних, вимог до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичності оновлення, а також перелік таких наборів даних;

Очікувані результати

 

Реалізація Концепції дасть змогу, зокрема:

забезпечити електронний обмін інформацією між державними органами;

покращити моніторинг результативності та ефективності діяльності державних органів;

підвищити прозорість і відкритість інформації щодо людських ресурсів у державних органах в межах чинного законодавства.

Переваги для керівників державних органів:

консолідація інформації про людські ресурси сприяє обміну інформацією між усіма державними органами;

підвищення продуктивності робочого процесу забезпечується швидкою обробкою даних, поліпшенням робочого середовища, скороченням дублювання робіт і автоматизацією процедур визначених Законом України "Про державну службу";

поліпшення процесу прийняття рішень забезпечується аналітичною звітністю інформаційної системи.

Переваги для фахівців служб управління персоналом:

інтеграція загальних функцій управління людськими ресурсами забезпечує інтегровану, точну, швидку і надійну інформацію про державних та інших працівників державного органу;

підвищення продуктивності за рахунок більшої автоматизації певних процесів і процедур в галузі управління людськими ресурсами в державних органах;

функції управління людськими ресурсами інформаційної системи враховують удосконалення робочих процесів і процедур, що дозволяє більше займатися стратегічними завданнями аналізу і планування;

час обробки, особливо оперативних функцій, стає більш швидким і більш ефективним за рахунок використання сучасних інформаційних технологій;

централізований збір інформації сприятиме аналізу та формуванню статистичних звітів, що стосуються управління людськими ресурсами.

Переваги для державних службовців та інших працівників державних органів:

сприяння обміну інформацією між державними органами;

самостійна перевірка статусу кожної виконаної операції та самостійне формування потрібних звітів;

підвищення мотивації та продуктивності;

зручна і гнучка в роботі інформаційна система.

Переваги для громадськості:

прозорість і доступність інформації щодо людських ресурсів та фонду оплати праці в державних органах;

моніторинг та контроль результативності діяльності працівників державних органів.

Обсяг фінансових ресурсів

 

Заходи з реалізації цієї Концепції будуть здійснюватися протягом 2017-2020 років за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі міжнародної фінансової допомоги.

 

Координація, моніторинг і оцінка стану реалізації цієї Концепції

 

Відповідальність за реалізацію цієї Концепції несе НАДС.

Реалізація цієї Концепції здійснюється відповідно до плану заходів на 2017 – 2020 роки, затвердженого цим розпорядженням, який щороку уточняється, у разі потреби, із зазначенням відповідальних за здійснення конкретних заходів державних органів і строків виконання.

Показники виконання завдань, наведених у плану заходів, будуть оцінюватися щороку в рамках проведення щорічного моніторингу цієї Концепції і можуть бути оновлені за умови їх затвердження Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення координації та виконання плану заходів утворюються:

  1. Наглядова рада з впровадження інформаційної системи, яка несе загальну стратегічну відповідальність.
  2. Група управління, яка безпосередньо забезпечує впровадження інформаційної системи та несе відповідальність перед Наглядовою радою.
  3. Галузеві робочі групи, які несуть відповідальність за впровадження певних функціональних модулів інформаційної системи.

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від      2017 р. №

План заходів

щодо реалізації Концепції впровадження інформаційної системи

Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальні за виконання

Партнери

Очікуваний результат

 

1. Визначення, планування стадій підготовки та впровадження інформаційної системи

1) Організація запитів, на основі даної концепції, до потенційних постачальників (виробників) програмного забезпечення інформаційної системи

 

III квартал 2017 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАДС

 

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

підготовка та розсилка документу-запиту в структурованому форматі  щодо функціональних та технічних можливостей програмного забезпечення, рівень цін;

аналіз і порівняння можливостей програмного забезпечення на основі проведених презентацій потенційними постачальниками, рівня можливих закупівельних цін;

прийняття рішення щодо вибору оптимального підходу створення та впровадження інформаційної системи, а саме: впровадження ліцензійного програмного забезпечення; впровадження відкритого програмного забезпечення на умовах відсутності ліцензій (або відкритої (безкоштовної) ліцензії); впровадження програмного забезпечення в режимі веб-послуги.

 

2) Розробка, на основі Концепції, технічної специфікації

 

III - IV квартал 2017 р.

 

НАДС

Державна служба спеціального зв'язку і захисту інформації України

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

підготовка документу технічної специфікації в структурованому форматі з вимогами до програмного забезпечення майбутньої інформаційної системи, а саме: функціональні та нефункціональні специфікації; вимоги до послуг створення та впровадження інформаційної системи; вимоги до підтримки та експлуатаційного супроводження інформаційної системи; вимоги до формування єдиної інформаційно–телекомунікаційної інфраструктури.

 

3) Розробка тендерної документації

 

IV квартал 2017 р.

 

НАДС

 

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

підготовка документу тендерної документації в структурованому форматі, а саме: визначення обов'язкових і бажаних вимог; модель технічної оцінки (бали)інформаційної системи; співвідношення технічної та цінової оцінки; критерії приймання;

інші аспекти закупки та проведення тендеру.

 

4) Проведення тендеру

 

I квартал 2018 р.

 

НАДС

 

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

організація та проведення тендеру з закупівлі у відповідності до тендерної документації та технічної специфікації;

підготовка відкритого звіту з використання публічних коштів;

 

5) Впровадження в міністерствах та центральних органах виконавчої влади інформаційної системи з усім необхідним функціональним і технічним виміром

 

IІ квартал 2018 р. –
І квартал 2019 р.

 

НАДС

державні органи

 

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

впровадження в міністерствах та центральних органах виконавчої влади інформаційної системи з усім необхідним функціональним і технічним виміром на підставі визначеної методології;

організація стратегічних дій для ефективного переходу з одного стійкого стану до нового середовища та виконання стратегії мінімізації організаційних змін, управління ними в проекті впровадження інформаційної системи;

контроль, що забезпечує безперебійну роботу при впровадженні інформаційної системи використовуючи оцінку ризиків та заходи необхідні для вирішення ризиків.

 

6) Впровадження в територіальних підрозділах центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністраціях інформаційної системи з усім необхідним функціональним і технічним виміром

 

IІ квартал 2019 р. –

І квартал 2020 р.

 

НАДС

державні органи та їх територіальні підрозділи

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

впровадження в територіальних підрозділах центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністраціях інформаційної системи з усім необхідним функціональним і технічним виміром;

організація стратегічних дій для ефективного переходу з одного стійкого стану до нового середовища та виконання стратегії мінімізації організаційних змін та управління ними в проекті впровадження інформаційної системи;

контроль, що забезпечує безперебійну роботу при впровадженні інформаційної системи використовуючи оцінку ризиків та заходи необхідні для вирішення ризиків

 

2. Ресурсне забезпечення впровадження інформаційної системи

1) Формування широкої Коаліції з проекту впровадження інформаційної системи за участю всіх зацікавлених сторін представників державних органів

 

IV квартал 2017 р.

 

НАДС

державні органи

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

створення єдиного ресурсу для спільної роботи над документами проекту впровадження інформаційної системи, завдяки якому збільшується якість та ефективність роботи проектної команди;

формування широкої Коаліції з питань розвитку інформаційної системи;

розробка методичних рекомендацій щодо впровадження інформаційної системи в державних органах;

розроблення стандартів та порядок формування впровадження інформаційної системи.

 

2) Розвиток електронної ідентифікації користувачів інформаційної системи

IІІ квартал 2018 р.

 

НАДС

Державна служба спеціального зв'язку і захисту інформації України

Державне агентство з питань електронного урядування України

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

створення системи електронної ідентифікації користувачів інформаційної системи;

запровадження альтернативних схем електронної ідентифікації;

 

3) Опрацювання можливості та розробки механізму створення фонду підтримки проекту впровадження інформаційної системи

IV квартал 2017 р.

 

НАДС

 

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

розроблення пропозицій щодо механізму створення фонду підтримки (мотивації) проектної команди проекту впровадження інформаційної системи;

розроблення пропозицій щодо створення фонду розвитку інформаційної системи.

 

 

 

3. Формування єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, яка забезпечуватиме безперебійну роботу інформаційної системи

1) Формування єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, яка забезпечуватиме безперебійну роботу інформаційної системи

 

2018 рік

 

НАДС

Державна служба спеціального зв'язку і захисту інформації України

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

проведення аудиту стану інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури в державних органах щодо управління людськими ресурсами;

розробка проекту ЦОД та інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури  для забезпечення безперебійної роботи інформаційної системи;

створення ЦОД та інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури  для забезпечення безперебійної роботи інформаційної системи.

 

2) Створення комплексної системи захисту інформації в інформаційній системі

2018-2019

НАДС

Державна служба спеціального зв'язку і захисту інформації України

 

побудова комплексної системи захисту інформації в інформаційній системі з метою забезпечення захисту інформації згідно з чинним законодавством

 

 

4. Підвищення готовності користувачів до використання інформаційної системи

1) Популяризація інформаційної системи, формування знань і навичок користування інформаційною системою, розробка навчальних програм та їх розповсюдження

2018 – 2019 роки

 

НАДС

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

проведення інформаційної кампанії щодо можливостей та переваг використання інформаційної системи для створення умов відкритого, прозорого та ефективного державного управління;

створення єдиного банку рішень, стандартів для використання та розвитку відповідних інструментів інформаційної системи;

розробка навчальних програм та їх розповсюдження;

підвищення рівня обізнаності щодо використання  інформаційної системи через проведення безпосереднього навчання, семінарів, вебінарів, тренінгів, дистанційних курсів для всіх цільових груп;

розроблення пропозицій щодо створення системи моніторингу ефективності навчальних компонентів.   

 

 

5. Забезпечення доступності інформаційної системи

1) Забезпечення дослідження та створення розширеного звіту стану розвитку автоматизації державних органів щодо управління людськими ресурсами

IV квартал 2018 р.

 

 

 

 

 

НАДС

 

 

 

 

 

 

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

проведення аудиту стану розвитку автоматизації органів державної влади щодо управління людськими ресурсами;

створення розширеного звіту сучасного стану розвитку автоматизації процесів управління людськими ресурсами в органах державної влади

6. Нормативно-правове забезпечення впровадження інформаційної системи

1) Запровадження механізму формування нових інструментів інформаційної системи для створення умов відкритого, прозорого та ефективного державного управління

II квартал 2018 р.

 

 

 

 

 

НАДС

 

 

 

 

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

 

розроблення та подання в установленому порядку на розгляд Уряду нормативно-правового акту “Про інформаційну систему управління людськими ресурсами”;

 

2) Удосконалення принципів розвитку відкритих даних, вимог до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичності оновлення, а також переліку таких наборів даних

 

IV квартал 2018 р.

 

 

 

 

 

НАДС

 

 

 

 

Світовий Банк та інші інститути громадянського суспільства та міжнародні організації (за згодою)

розроблення та подання в установленому порядку на розгляд Уряду проектів нормативно–правових актів:

щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”;

щодо затвердження плану дій з реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних.

розроблення пропозицій щодо посилення відповідальності розпорядників інформації при оприлюдненні публічної інформації у формі відкритих даних.